Чи копіювали один одного автори Євангелія?

Унікальність Джона

Відповідно до ранні отці церкви, Від Івана було останнє написане Євангеліє. проте, він повністю відрізняється від інших за своєю загальною подачею та змістом, зосереджуючись набагато більше на приватних розмовах і розповідаючи лише про декілька вибраних чудес. Більшість із них є унікальними для Джона, підкріплюючи думку, що вона була недоступна, коли Матвій, Марка або Луки були написані.

Значна відмінність від інших євангелій може здатися дивною, але для наступного:

• Як коментує письменник (Джон 21:25), об’єднані матеріали всіх Євангелій представляють лише дуже малу частину Ісуса’ загальне служіння; тому немає особливої ​​причини, чому Джон повинен використовувати ті самі приклади.
• У ньому прямо стверджується, що це особисті спогади учня, який був ближче до Ісуса під час останньої вечері. (Джон 21:20). Інші фактори ідентифікують його як Джон, який разом з Петром і Яковом утворив внутрішнє коло учнів (c.f. Марк 5:37, 9:2, 14:33); тому він мав особливо хороші можливості для того, щоб повідомити про тип діалогу, на якому він зосереджується.
• Головна мета Івана — пояснити, ким насправді є Ісус і як особиста віра в Нього приносить вічне життя (Джон 20:31). Це сильно вплинуло на вибір і подачу матеріалу.

Хоча це розмаїття не залишає підстав говорити, що Джон прикрасив попередні розповіді, вчені заперечували його автентичність, стверджуючи, що багато його теологічних концепцій не були сформульовані до другого століття. Це заперечення тепер було дискредитовано відкриттям уривків у сувоях Мертвого моря, які показують, що такі концепції справді були актуальними за часів Христа (хоча вони не містять жодного матеріалу, який, здається, скопіював Джон).

Синоптичне питання

З іншого боку, текстовий аналіз Матвія, Марк і Лука показують великі частини, які надзвичайно схожі, не лише за змістом, але навіть за мовою, що загальновизнано, що вони спиралися на загальний вихідний матеріал, усно або письмово: тому ці три зазвичай називають «синоптичними».’ Євангеліє.

Думки розійшлися, однак, щодо природи цього взаємозв’язку. Далі на цій сторінці ми розглянемо твердження, що вони створювали та прикрашали роботу один одного. Після цього ми перейдемо до розгляду припущення, що всі три Євангелія спиралися на давніше джерело або джерела, включаючи теорію втраченого документа, відому як «З’.

Чи згадують синоптичні автори роботу один одного?

Лука вступив до свого Євангелія:

«Багато хто взявся скласти звіт про те, що здійснилося серед нас, так само, як вони передані нам тими, хто від початку був очевидцем і служителем слова.’ тому, оскільки я сам ретельно досліджував усе з самого початку, Мені здалося також добре написати для вас упорядкований звіт, Прекрасний Теофіл, щоб ти міг знати вірність того, чого тебе навчили.’

проте, хоча Лука відкрито визнає існування інших записів про Ісуса’ життя, він не згадує конкретно про євангелія від Марка чи Матвія. Насправді, незважаючи на схожість, в Євангеліях немає прямого посилання на інші.

Чи може Марк бути джерелом?

Бо Євангеліє від Марка найкоротше, і більшу частину його матеріалу також можна знайти в Матвія та Луки, часто припускають, що Марк був написаний першим, а інші два використовували Марка як джерело. Є два основних заперечення проти цієї точки зору, однак:

1. Як зазначено в іншому місці, два з ранні отці церкви, Папія та Іринея, стверджують, що Євангеліє від Матвія передувало Євангелію від Марка і спочатку було написано арамейською або івритом (хоча копії цієї оригінальної версії зараз не збереглося). Скептики не вважають їхні свідчення «упередженими»; але з історичної точки зору їх близькість до першоджерел означає, що їхні докази слід сприймати дуже серйозно.
2. Незважаючи на велику схожість, існують дивовижні відмінності між Марком та іншими Євангеліями. Деякі уривки містяться як у Матвія, так і в Луки, але ні в Марку. У Євангелії від Марка є також цікаві пропуски матеріалу (напр. Марк 6:45-8:26; на прізвисько «велике упущення», тому що так важко пояснити, чому Лука свідомо виключив це зі свого Євангелія). І, хоча більшість матеріалу в Євангелії від Марка також міститься в Євангелії від Матвія, навіть тут є несподівані пропуски, такі як Mk 4:26-9, 7:31-7 і 8:22-6, а також текстові відмінності. Насправді, як можна зазначити, деякі матеріали з цих уривків не з’являються ні в одному, ні в іншому.

Подальші ускладнення

Разючі відмінності між Матвієм і Лукою роблять дуже малоймовірним те, що один із них бачив Євангеліє іншого під час написання. Наприклад, здається, що обидва розповіді про Різдво подекуди суперечать одне одному.

Здається? Вони роблять!

Будь-хто знав про роботу іншого, малоймовірно, що не було зроблено жодної спроби гармонізувати обидва.

Матвій і Лука містять багато притч, плюс звіти про деякі чудеса, які не з’являються в іншому. Але де матеріал спільний для обох, зазвичай також зустрічається в Марка; це означає, що подібність пов’язана з основним джерелом, до якого мали доступ усі три автори, а не копіювати одне від іншого.

Коротко, незалежно від того, яким чином хтось намагається сконструювати уявну залежність одного євангелія від іншого, виникають проблеми. У Марка та Луки є уривки (але не Метью), Матвій і Лука (але не Марк) і Матвій і Марк (але не Лука).

Отже, більшість вчених зараз схиляються до думки, що всі три Євангелія засновані на більш ранніх джерелах.

Повернутися до основної статті.